- найманець
- —————————————————————————————на́йманецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
найманець
Смотреть что такое "найманець" в других словарях:
найманець — нця, ч. 1) Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця; найманий робітник. 2) Солдат або офіцер найманої армії. 3) Особа, спеціально завербована для участі у спільних насильницьких діях. 4) перен., зневажл. Той, хто захищає… … Український тлумачний словник
найманка — и. 1) Жін. до найманець. 2) розм. Потреба в найманій робочій силі … Український тлумачний словник
найманський — а, е. Прикм. до найманець … Український тлумачний словник
сателіт — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – озброєний найманець, слуга, що супроводжував свого володаря. 2) перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. || Держава або уряд, формально незалежні, але фактично підлеглі іншій… … Український тлумачний словник
рабіят — Рабіят: найманець, грабіжник [47] … Толковый украинский словарь
наймит — (той, хто працював у наймах), найманець; робітник (той, хто працював за наймом у приватного власника); строкар, строковик (у сільському господарстві) Пор. слуга 1) … Словник синонімів української мови
наємник — іменник чоловічого роду, істота найманець рідко … Орфографічний словник української мови
найманец — нця, ч. Пр. Найманець; той, хто наймається на роботу … Словник лемківскої говірки
